18 жовтня 2014 року у селі Пилява Вишгородського району Київської області відбулось перепоховання 33 бійців та командирів радянської армії, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни на території Київської та Житомирської областей

          18 жовтня 2014 р. у селі Пилява Вишгородського району Київської області відповідно до Плану заходів, присвячених 70-річчю звільнення України від фашистських загарбників, за участю Вишгородської районної державної адміністрації (в.о. голови Савенок В.В.), пошукових організацій Українського благодійного фонду пошуку співвітчизників «Пам’ять» (голова Крисько М.О.), громадської організації «Київське військово-історичне товариство» (голова ради Чудновець О.М.), членів Ради Організації ветеранів України, працівників Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» (директор Вікован І.П.), громадськості Вишгородського району Київської області, а також міста-героя Києва провели перепоховання радянських воїнів на території Музею–меморіалу пам’яті воїнів, жителів села Пилява (куратори-депутати Богданівської сільської ради Таран В.В. та Зубенко І.В.).
         За всіма воїнськими почестями і за християнськими звичаями було перепоховано останки 33 бійців та командирів, яких пошуковці повернули з небуття. Один з них: солдат Петров Андрій Миколайович, 1918 р.н., уродженець с. Ольгино Степновського району Ставропольського краю до цього часу значився як зниклий без вісті. Щодо двох воїнів, Ушакова і Миті Федоровича, які загинули у 1941 р., захищаючи м. Малин Житомирської області продовжуються додаткові пошукові роботи, решта воїнів залишились невідомими.
З перших днів Великої Вітчизняної війни на захист Батьківщини стали і громадяни села Пилява, а ті, що лишилися дома, замінили їх на роботі в колгоспі. В серпні 1941 р. село було окуповане фашистами. Гітлерівці ввели жорстокий режим масового терору, розстрілювали мирних жителів, відправляли на каторжні роботи до Німеччини. Проте жителі не скорилися, розгорнули діяльність підпільники, які були зв'язані з партизанами загону ім. Чапаева, а також з підпільниками Дитятківської групи, очолюваної Юрченком та Дорошенком. Розповсюджували листівки, збирали відомості про сили окупантів, діставали зброю для партизанів і підпільників. Про це говорили ветерани, жителі села, представники Вишгородської районної адміністрації, Гомон В.А. - заступник голови Комісії у справах колишніх партизанів при Верховній Раді України, Школенко О.М. - комісар Димерського партизанського загону.
           З великою увагою та інтересом слухали учасників акції, розглядали експонати музею-меморіалу школярі-пошуковці с/ш № 239 м. Києва, студенти Військового інституту Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Ми зобов’язані віддати належне тим, хто не повернувся з війни або страждає від ран вже після її закінчення, ми не можемо забувати про героїв війни, про майбутнє наших дітей, внуків, які зобов’язані знати історичну правду про минуле Батьківщини. Без минулого немає майбутнього. Пошук захисників та визволителів України в роки Великої Вітчизняної війни продовжується…